В Україні, за ініціативи ВООЗ, щорічно, починаючи з 2005 року, проводиться Всесвітній тиждень імунізації. Його мета - підвищення рівня інформованості населення про використання вакцин для захисту людей всіх вікових категорій від інфекційних хвороб. У цьому році Всесвітній тиждень імунізації проводиться з 23 по 30 квітня.
Щорічно вакцинація (імунізація, щеплення) дозволяє попередити від двох до трьох млн. випадків смерті. На сьогодні її можливості поширюються не тільки на хвороби, вакцини від яких існують багато років, таких як дифтерія, правець, поліомієліт і кір, але також від пневмонії, ротавірусної діареї, на долю яких припадає більшість випадків смерті дітей до 5 років.
Для нашої країни вакцинація є вже звичним, буденним явищем, проте все ще багато дітей в світі залишаються незахищеними від основних хвороб. І це не лише їх індивідуальна трагедія, а й велика небезпека спалаху важких інфекцій в глобальному масштабі. Тому ВООЗ кожен рік присвячує вакцинації останній тиждень квітня, протягом якого лікарі світу намагаються донести людству необхідність таких заходів. Цьогорічний девіз тижня спрямований кожній людині на планеті, нагадує про необхідність оцінити свій вакцинальним статус, зробити необхідні щеплення.
Вакцинація - це введення людині ослаблених, вбитих мікроорганізмів або їх фрагментів для формування стійкого імунітету. Імунні системи людини мають властивість «пам’ятати» зустрічі з антигенами бактерій або вірусів, вони зберігають імунітет від них на роки, десятиріччя або навіть на все життя. Таким чином організм отримує захист від інфекційних хвороб і можливість самостійно боротися з мікроорганізмами і перемагати хворобу ще до початку клінічних проявів. З 1796 року, коли англійський лікар Едвард Дженнер вперше прищепив хлопчику вірус коров’ячої віспи для захисту від натуральної віспи, методи вакцинопрофілактики пройшли великий шлях модернізації, і тепер в багатьох випадках використовуються не самі організми, а отримані шляхом генної інженерії антигени, що повністю виключає повноцінне зараження. Стійкість імунітету теж різниться. Деякі інфекції потребують повторної вакцинації, а деякі віруси, наприклад грипу, так часто видозмінюються, що вакцина розробляється на час епідемії і діє проти конкретного штаму збудника.
Не дивлячись на доведену двома сторіччями користь вакцин для суспільства, все ще існує багато викликів, серед яких слабкий контроль за проведенням щеплень, обмеженість ресурсів для всеосяжної вакцинації, недостатня обізнаність лікарів і пацієнтів. Існує навіть окремий рух, так зване «антивакцинаторство», яке ставить під сумнів користь щеплення і наголошує на його шкоді. Проте це явище не має під собою жодної наукової основи. Користь від щеплень значно перевищує можливу шкоду, а відмова від їх проведення призводить до тяжких наслідків. Свідома відмова від щеплень пов’язана, головним чином, з недостатністю знань про вакцинацію.
Яким хворобам можна запобігти шляхом вакцинації? МОЗ України у 2011 році своїм наказом № 595 розширило і оновило Календар профілактичних щеплень. Згідно наказу, рутинна імунізація населення проводиться проти 10 інфекцій: дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту, туберкульозу, вірусного гепатиту В, кору, епідемічного паротиту, краснухи, Hib-інфекції. Абревіатура Hib означає назву збудника Haemophilus influenzae типу b, який викликає у дітей пневмонії, менінгіти. Цей збудник зумовлює в світі 3 млн. важких захворювань, з яких понад 450 тисяч закінчуються летально, а у третини дітей, що перехворіли, виникають паралічі, туговухість та інші ускладнення. На сьогодні вакцина проти Hib-інфекцій включена до Національних календарів щеплень всіх країн ЄС.
У 2013 році в Києві не було зареєстровано жодного випадку поліомієліту і правця, значно зменшилась захворюваність на кір, краснуху і кашлюк, зафіксований лише 1 випадок дифтерії. Це свідчить про високу ефективність щеплення проти цих інфекцій. Проте стабільне збільшення захворюваності на хронічний вірусний гепатит B свідчить про необхідність вакцинації осіб, які мають підвищений ризик зараження.
За даними експертів ВООЗ близько 350 мільйонів осіб в усьому світі хронічно інфіковані гепатитом В і приблизно 170 мільйонів – гепатитом С, загальна кількість цих хворих в 14 - 15 разів перевищує кількість ВІЛ-інфікованих. 57% випадків цирозу печінки і 78% випадків первинного раку печінки зумовлено вірусами гепатиту В і С. Гострий гепатит В переходить у хронічну форму в 5-10% випадків, а гепатит С - у 75-85%. Уявлення про те, що гепатити В і С – хвороби наркоманів не відповідають дійсності, інфікування може відбутись в тату-салоні, під час голковколювання чи лікування у стоматолога, оформлення пірсингу, в манікюрному кабінеті, внаслідок операції та інших медичних процедур, пов’язаних з ін’єкціями. Безпечна сексуальна поведінка, проходження тестування, виконання правил особистої гігієни в змозі попередити тяжкі наслідки інфікування вірусними гепатитами. Необхідно пам’ятати, що уникнути захворювання на гострий гепатит В можливо за допомогою своєчасної вакцинопрофілактики. Вірус гепатиту С має близько 100 підтипів, тому вакцини проти гепатиту С, на жаль, не існує.
Роблячи щеплення, ви захищаєтесь від інфекційного захворювання, відмовляючись від вакцинації - ризикуєте здоров’ям та життям! Тож не відставайте від життя!
