Киян закликають відповідально ставитися до викликів екстреної медичної допомоги

Через погіршення погодних умов у Києві значно зростає навантаження на службу екстреної медичної допомоги. Про це повідомляють у Департаменті охорони здоров’я КМДА. 

У Департаменті підкреслюють, що,  зазвичай, не варто зволікати й звертатися до лікарів при перших ознаках погіршення самопочуття. Водночас, закликають відповідально ставитися до викликів “швидкої”, а, за можливості, надавати перевагу дистанційному зв’язку з медиками. 

Служба екстреної медичної допомоги “103” створена для порятунку життя у критичних ситуаціях. Вона не виїжджає, якщо стан пацієнта не несе безпосередньої загрози життю. У таких випадках диспетчер має право надати консультацію телефоном або скерувати пацієнта до сімейного лікаря, з яким підписано декларацію.

У столиці також працює сервіс «Поради лікаря по телефону» у режимі 24/7. Звернутися можна за телефонами:  1583 (зі стаціонарних), (044) 235-01-01 (з мобільних).

У Департаменті нагадують, що бригада екстреної медичної допомоги виїжджає на виклик за наявності таких симптомів і скарг:

●    втрата свідомості або її порушення;

●    судоми;

●    раптові проблеми з диханням, його відсутність або неефективність;

●    раптовий біль у грудній клітці;

●    ознаки інсульту – раптовий головний біль, що супроводжується запамороченням та/або нудотою, порушення мовлення, слабкість у кінцівках, раптове порушення зору;

●    діабетичні ускладнення  (гіпо- та гіперглікемічна кома);

●    гострий біль у животі чи поперековому відділі;

●    кровотечі – значна зовнішня кровотеча, блювання кров’ю, кровохаркання;

●    ознаки внутрішньої кровотечі – різке падіння тиску, прискорений пульс, різка слабкість, блідість шкіри;

●    порушення перебігу вагітності – передчасні пологи, кровотеча тощо;

●    переохолодження, що загрожують життю;

●    гострі психічні розлади тощо.

Бригада екстреної медичної допомоги не виїжджає на виклик у разі:

●    підвищення температури тіла до 38–39 °C, якщо гарячка не супроводжується судомами, втратою свідомості або критичними порушеннями дихання. У такому випадку рекомендовано прийом жарознижувальних препаратів і консультація сімейного лікаря або педіатра;

●    хронічного больового синдрому при загостренні захворювань;

●    підвищення артеріального тиску, якщо воно не супроводжується симптомами інсульту або інфаркту;

●    симптомів ГРВІ – нежитю, кашлю, болю в горлі без ознак тяжкого перебігу захворювання;

●    виконання планових медичних призначень, зокрема ін’єкцій, крапельниць, перев’язок, які були призначені іншим лікарем;

●    адміністративних питань, зокрема виписки рецептів, довідок чи листків непрацездатності;

●    стоматологічних та офтальмологічних скарг тощо.

Медики наголошують, що відповідальне ставлення до викликів екстренки береже ресурс бригад для порятунку пацієнтів у критичних станах.