"Немає місця для порятунку": у Києві презентували звіт про систематичні атаки на медицину в Україні
У Києві презентували звіт "Лікарів без кордонів" (MSF) "Немає місця для порятунку", присвячений впливу війни на систему охорони здоров’я України. У документі зафіксовано систематичні атаки на медичні заклади, транспорт та персонал, а також наслідки цих атак для доступу людей до медичної допомоги.
За даними звіту, Всесвітня організація охорони здоров’я зафіксувала 580 атак на об’єкти охорони здоров’я у 2025 році. Для порівняння: у 2024 році було задокументовано 488 таких атак, а у 2023-му — 370. Таким чином, лише за останній рік кількість атак зросла ще на 19%.
Від початку повномасштабного вторгнення, за даними ВООЗ, внаслідок атак на об’єкти охорони здоров’я, зокрема медзаклади та автомобілі швидкої допомоги, загинули 233 медичні працівники та пацієнти, ще 930 людей були поранені.
Окремо у звіті наголошується на масштабах руйнування медичної інфраструктури. За даними Міністерства охорони здоров’я України, з лютого 2022 року до листопада 2025 року
Росія пошкодила або знищила понад 2500 медичних закладів, із них 327 були повністю зруйновані.
Фахівці "Лікарів без кордонів" також фіксують зміну характеру травм, з якими працюють медики.
Якщо на початку повномасштабної війни значну частину поранень спричиняли артилерійські обстріли, нині дедалі більшу частку становлять травми від атак безпілотників. Йдеться про множинні осколкові та вибухові поранення, переломи, опіки, травматичні ампутації та політравми, які часто потребують одночасної роботи кількох хірургічних команд і тривалого лікування.
За даними програми гострої реабілітації MSF, у 2024–2025 роках кількість множинних переломів серед пацієнтів зросла на 51%, ампутацій нижніх кінцівок — на 14%, а кількість множинних ампутацій зросла втричі.
Це означає, що навантаження на медичну систему зростає не лише через кількість поранених, а й через складність їхнього лікування та тривалість подальшої реабілітації.
У звіті наголошується, що під час війни медичні працівники дедалі частіше стають прямими або непрямими жертвами атак. Це стосується як роботи в лікарнях, так і виїздів для надання допомоги та транспортування пацієнтів.
MSF зафіксувала понад 20 атак на медичні заклади, які підтримує або з якими раніше співпрацювала організація, у період із квітня 2022 року до грудня 2025 року. Через безпекові ризики вісім лікарень довелося евакуювати, чотири з них були повністю знищені. Також MSF була змушена залишити сім баз швидкої допомоги.
Автори звіту підкреслюють, що атаки на медичну інфраструктуру мають наслідки далеко за межами безпосередньо зруйнованої будівлі. Втрата лікарні або медичної бригади означає втрату доступу до допомоги для цілих громад.
Для українських міст це означає необхідність не лише відновлювати пошкоджені заклади, а й заздалегідь створювати умови для їхньої роботи під час атак та інших надзвичайних ситуацій.
Саме тому одним із ключових напрямів роботи Департаменту охорони здоров’я КМДА є посилення енергетичної та операційної стійкості медичної системи Києва.
Наразі 65% закладів спроможної мережі столиці вже повністю автономні. Медична інфраструктура посилюється резервними джерелами електроживлення, альтернативними джерелами тепла та води, що дозволяє лікарням продовжувати роботу навіть у разі тривалих перебоїв із централізованими мережами.
Особлива увага приділяється закладам, які приймають поранених та пацієнтів із тяжкими травмами.
Звіт "Немає місця для порятунку" також підкреслює, що війна створює для системи охорони здоров’я не лише безпосередні, а й довгострокові виклики. Перерване лікування, зруйнована інфраструктура, нестача медичних працівників та обмежений доступ до медичної допомоги призводять до погіршення стану пацієнтів і зростання кількості невідкладних станів.