У Києві фіксують зниження кількості нових випадків ВІЛ-інфекції
У столиці зафіксували позитивну тенденцію: кількість нових випадків ВІЛ-інфекції серед обстежених та загальний рівень інфікованості зменшилися порівняно з 2024 роком. Про це йшлося на засіданні Київської міської координаційної ради з питань протидії туберкульозу, ВІЛ/інфекції та СНІДу, повідомляє Департамент охорони здоров’я КМДА.
Під час заходу було обговорено підсумки боротьби з епідемією ВІЛ-інфекції за 2025 рік та визначено пріоритети на поточний рік.
Засідання відбулося під головуванням заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимира Прокопіва та за участі директорки Департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяни Мостепан, директорів медичних закладів, провідних фахівців галузі.
Відкриваючи засідання Володимир Прокопів наголосив, що попри виклики воєнного стану, Київ продовжує системно працювати над подоланням соціально значущих хвороб.
“Ми не просто зберегли доступність медичних послуг після реорганізації мережі, а й забезпечили їх стабільність: сьогодні тестування на ВІЛ та гепатити доступне на 72 локаціях у 58 закладах столиці. Наше пріоритетне завдання — повне забезпечення пацієнтів медикаментами та дитячим харчуванням, а також ефективна реалізація міських програм "Громадське здоров’я" та "Здоров’я киян", що є ключовими інструментами у досягненні показників Державної стратегії до 2030 року”, - зазначив Володимир Прокопів.
Важливою темою зустрічі став аналіз епідемічної ситуації в місті. Підкреслювалося, що у Києві зафіксовано синхронне зниження показників захворюваності на ВІЛ-інфекцію, СНІД та смертності внаслідок цих хвороб.
Наголошувалося, що обсяги обстежень на ВІЛ-інфекцію повернулися до доковідних рівнів - протестовано майже 300 тисяч осіб. Епідеміологи зафіксували у столиці тенденцію щодо зниження кількості нових випадків серед обстежених та, відповідно, зниження інфікованості у минулому році, порівняно з 2024.
“Столиця демонструє високу ефективність лікування - 91,6% пацієнтів, які отримують АРТ, досягли вірусної супресії. Охоплення груп ризику превентивними послугами склало 80,9%. Програма доконтактної профілактики у 2025 році досягла максимальних показників охоплення,” - поінформував директор КНП “Київська міська клінічна лікарня №5” Назарій Гичка.
Водночас, за його словами, попри позитивну статистику, наразі передчасно робити остаточні висновки щодо подальшого розвитку епідемії. Постійні внутрішні міграційні процеси, зумовлені військовими діями, суттєво впливають на епідемічну картину та потребують постійної адаптації медичних сервісів.
Окрему увагу учасники ради приділили профілактиці передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини. Завдяки системному скринінгу та якісному медичному супроводу, Київ тримає показники дитячого інфікування на мінімальному рівні.
Директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяна Мостепан акцентувала на важливості раннього виявлення інфекції серед вагітних.
“Ми маємо бути особливо уважними до жінок, які живуть з ВІЛ-інфекцією та народили дітей. Медичний супровід цієї категорії - це комплексна робота, що включає регулярний скринінг та підтримку прихильності до лікування. Жінка має відчувати підтримку. Маємо забезпечити охоплення таких родин сервісами”, - наголосила Тетяна Мостепан.
На засіданні також обговорили питання щодо реалізації програм замісної підтримувальної терапії, як критично важливого елементу стримування епідемії ВІЛ/СНІДу серед груп ризику.
У Києві функціонує 8 комунальних кабінетів ЗПТ на базі 5 медичних закладів (зокрема, КМКЛ № 5, № 10 та міського фтизіопульмонологічного центру). Наразі у комунальних закладах лікування отримують 2 346 пацієнтів.
“Завдяки поєднанню програм ЗПТ та лікування ВІЛ-інфекції, 99% ВІЛ-позитивних пацієнтів, які перебувають на замісній терапії, забезпечені антиретровірусним лікуванням”, - наголосив директор директор КНП “Київська міська клінічна лікарня №5”.
Учасники ради обговорили і проблемні питання. Зокрема, було зазначено, що низький тариф НСЗУ (18 грн на день на пацієнта) та конкуренція з боку приватних центрів, які не завжди дотримуються стандартів, створюють ризики для розширення програми ЗПТ у комунальних закладах.
Учасники засідання наголосили на важливості продовження програм профілактики опортуністичних інфекцій та забезпечення безперервного доступу до лікування для всіх категорій населення, включаючи внутрішньо переміщених осіб.
