Як працює медицина в умовах війни: київські медики поділилися досвідом із європейськими партнерами

У Київській міській клінічній лікарні №10 відбулася робоча зустріч із міжнародними партнерами з Нідерландів, під час якої обговорили посилення співпраці та обмін досвідом у сфері організації медичної допомоги в умовах війни та тривалих кризових навантажень.

До медзакладу завітали керівник кризового менеджменту регіону безпеки Утрехта Ермо Хартсейкер, а також голова Українсько-Нідерландського благодійного фонду "Лінія життя" Ольга Краско.

Як повідомив директор лікарні Володимир Ярий, заклад має низку унікальних напрямків діяльності.

 "Близько 65% нашої діяльності є унікальною: у закладі впроваджено медичні технології та напрямки, які не дублюються в інших лікарнях міста. Зокрема, це психіатрична допомога — ми щороку лікуємо близько 2000 пацієнтів із гострими, алкогольними та наркотичними психозами з усього Києва", — зазначив він.

За словами керівника, ще одним ключовим напрямком є високотехнологічна хірургічна допомога. На базі лікарні створено центр, що спеціалізується на лікуванні захворювань печінки, підшлункової залози та складних шлункових патологій і працює у цілодобовому режимі. При цьому близько 30% пацієнтів приїжджають з інших регіонів України.

Під час зустрічі сторони обговорили питання забезпечення безперервності медичної допомоги, управління системою охорони здоров’я в умовах надзвичайних ситуацій, алгоритми дій при масовому надходженні постраждалих, а також взаємодію між цивільною та військовою медициною.

У межах візиту делегація ознайомилася з роботою операційних блоків, відділення інтенсивної терапії та ключових клінічних підрозділів лікарні. Окремо гостям представили нові корпуси, відкриті вже під час повномасштабної війни.

Володимир Ярий також поділився досвідом роботи у перші дні повномасштабного вторгнення, зокрема, щодо організації допомоги в умовах невизначеності, забезпечення безперервності роботи відділень та адаптації процесів до нових викликів.

Окрему увагу учасники зустрічі приділили підготовці системи охорони здоров’я до гібридних загроз, сценаріям реагування на значні потоки постраждалих і викликам, пов’язаним із внутрішнім переміщенням населення.

За підсумками зустрічі сторони відзначили важливість розвитку міжнародного партнерства та подальшого обміну практичним досвідом між українськими та європейськими медичними інституціями.